відслонений

ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відслони́ти.

Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово-біле лице та руки, одслонені до плечей (І. Нечуй-Левицький);

Забіліло стінами з-поміж садів, заскрипіло колодязними журавлями, всміхнулося відслоненим обличчям (Р. Іваничук);

// відсло́нено, безос. пред.

Тепер йому цілком одслонено запону з-перед очей. Так жити далі не можна! (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. відслонений — відсло́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відслонений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відслонити. || відслонено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відслонений — ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відслони́ти. Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки, одслонені до плечей (Н.-Лев., ІV, 1956, 7); // відсло́нено, безос. присудк. сл. *Образно.  Словник української мови в 11 томах