відслонений

ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відслони́ти.

Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки, одслонені до плечей (Н.-Лев., ІV, 1956, 7);

// відсло́нено, безос. присудк. сл.

*Образно. Тепер йому цілком одслонено запону з-перед очей. Так жити далі не можна! (Ю. Янов., І, 1954, 121).

Значення в інших словниках

1. відслонений — відсло́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відслонений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відслонити. || відслонено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відслонений — ВІДСЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відслони́ти. Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово-біле лице та руки, одслонені до плечей (І.  Словник української мови у 20 томах