відсмоктувати
ВІДСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш, док., що.
1. Смокчучи, витягувати з чогось рідину.
Все, що він може зараз робити – це відсмоктувати слину з нижньої губи, щоб не капала (Л. Дереш);
При укусі змії необхідно якомога швидше відсмоктати кров із ранки (з наук.-попул. літ.);
Люди вважають, що п'явка відсмоктує тільки нездорову кров (з газ.).
2. спец. Вбирати, витягати з чогось рідину, газ та ін. за допомогою спеціального пристрою.
Вакуумні установки відсмоктують із рідкої сталі небажані домішки (з наук.-попул. літ.);
У стані спокою натщесерце зі шлунка людини можна відсмоктати близько 50 мл шлункової рідини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)