відсоток
ВІДСО́ТОК, тка, ч.
1. Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент.
Кількісно економічне зростання виражається у відсотках відповідного показника за певний період (з наук. літ.);
// Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю.
Нинішні чотири відсотки зросту [зростання] енергетики всього лише через сто шістдесят років призведуть до того, що видобута людиною енергія буде рівна радіації, яку відбиває Земля (Ю. Мушкетик).
2. Дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу чи грошової суми, покладеної в банк або ощадну касу.
Він мав п'ять тисяч ринських в ощадній касі і відсотки з них так само щороку докладав до капіталу (І. Франко);
Одноразовий вклад буде, щоправда, досить високий, але вартість цілого маєтку збільшиться, а на вивозі ощадимо стільки, що вложений капітал даватиме коло 14 відсотків річно (Б. Лепкий);
Жити на відсотки;
П'ять відсотків річних;
// Плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами.
Звичайно відсоток на великі кредити повинен бути нижчим, ніж на дрібніші (з навч. літ.).
3. Винагорода, що нараховується залежно від обороту, доходу.
Але куди подінешся: православного тепер на роботу не приймуть ніде, а Рогатинець дає відсоток – малий, щоправда, але на хліб вистачає – від зібраних у русинів пожертв на викуп друкарні у лихваря (Р. Іваничук);
Сава наступає мені на ногу, аякже, хоче отримати свій відсоток, бо коханку треба за щось годувати і поїти (С. Процюк).
4. Частина кого- або чого-небудь.
Дарка збирала малину панам на конфітури, – ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою (Леся Українка);
– Ти маєш достатки, чим теж може похвалитися хіба незначний лиш відсоток славетних митців (Л. Яновська);
Маєш раз і назавжди змиритися з тим, що різного роду міжмовна еквілібристика забиратиме тобі непропорційно великий відсоток часу й сил (О. Забужко).
△ (1) Ба́нківський відсо́ток, фін. – узагальнена кількість відсотків за операціями банків, а також плата, яку бере банк за надання грошей.
У розвинутих країнах за базу для визначення величини доходу береться банківський відсоток (з наук.-попул. літ.);
(2) Диско́нтний відсо́ток, фін. – відсоток за користування позикою або капіталом з моменту дисконту до закінчення терміну векселя або іншого боргового зобов'язання.
Дисконтний відсоток виражає ризик, який був під час видачі позики (з наук.-попул. літ.);
(3) Позичко́вий відсо́ток, фін. – плата, яку одержує кредитор від позичальника за користування грошовою позикою.
Ціною кредиту можна вважати позичковий відсоток – ціну, що сплачується за використання грошей (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)