відсоток —
відсо́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
відсоток —
[в'ідзсоток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў
Орфоепічний словник української мови
відсоток —
-тка, ч. 1》 Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент. 2》 Прибуток, що отримують кожні 100 грошових одиниць, вкладених у банк. || Винагорода, що вираховується в залежності від обігу, прибутку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсоток —
ВІДСО́ТОК, тка, ч. 1. Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент. Кількісно економічне зростання виражається у відсотках відповідного показника за певний період (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
відсоток —
на всі сто (проце́нтів (відсо́тків)). 1. Цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький); (Це) прекрасна, розумна, добра жінка, у чеснотах якої я впевнений на всі сто відсотків (З газети).
Фразеологічний словник української мови
відсоток —
ПРОЦЕ́НТ (сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю; кількість когось, чогось, що вимірюється у сотих частках), ВІДСО́ТОК, ЛИХВА́ заст.
Словник синонімів української мови
відсоток —
ВІДСО́ТОК, тка, ч. 1. Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент. Він мав п’ять тисяч ринських в ощадній касі і відсотки з них так само щороку докладав до капіталу (Фр., VI, 1951, 236); Нині..
Словник української мови в 11 томах
відсоток —
рос. процент одна сота частина будь-якого числа.
Eкономічна енциклопедія
відсоток —
Відсоток, -тка м. Процента. Кон. Ар. 62.
Словник української мови Грінченка