відставання
ВІДСТАВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. відстава́ти 1–3, 5.
Прищепи повинні бути в стані активного росту, з добрим сокорухом і належним відставанням кори (з наук. літ.);
Почуття відставання – дуже страшне почуття, дуже гірке (І. Волошин);
Відставання форми від змісту – загальновідоме (М. Рильський);
Чорнобиль виявив те, що людство не дуже поспішало зі зміною філософії безпеки. Слід завважити, що це не тільки відставання вітчизняне. Це відставання світове (Ю. Щербак).
Словник української мови (СУМ-20)