відставання

ВІДСТАВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відстава́ти 1–3, 5.

Прищепи повинні бути в стані активного росту, з добрим сокорухом і належним відставанням кори (з наук. літ.);

Почуття відставання – дуже страшне почуття, дуже гірке (І. Волошин);

Відставання форми від змісту – загальновідоме (М. Рильський);

Чорнобиль виявив те, що людство не дуже поспішало зі зміною філософії безпеки. Слід завважити, що це не тільки відставання вітчизняне. Це відставання світове (Ю. Щербак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відставання — відстава́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відставання — -я, с. Дія і стан за знач. відставати 1), 4-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відставання — ВІДСТАВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відстава́ти 1, 4-6. Прищепи повинні бути в стані активного росту, з добрим сокорухом і потрібним відставанням кори (Колг. Укр., 7, 1958, 33); Почуття відставання — дуже страшне почуття, дуже гірке (Вол. Словник української мови в 11 томах