відставання

ВІДСТАВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відстава́ти 1, 4-6.

Прищепи повинні бути в стані активного росту, з добрим сокорухом і потрібним відставанням кори (Колг. Укр., 7, 1958, 33);

Почуття відставання — дуже страшне почуття, дуже гірке (Вол., Самоцвіти, 1952, 38);

Відставання форми від змісту — загальновідоме (Рильський, III, 1956, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відставання — відстава́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відставання — -я, с. Дія і стан за знач. відставати 1), 4-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відставання — ВІДСТАВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відстава́ти 1–3, 5. Прищепи повинні бути в стані активного росту, з добрим сокорухом і належним відставанням кори (з наук. літ.); Почуття відставання – дуже страшне почуття, дуже гірке (І. Словник української мови у 20 томах