1. Словник української мови в 11 томах

відспівувати

ВІДСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки док., перех. і неперех. Закінчити, припинити спів; проспівати.

Вже ж над ними й "со святими" Дяки одспівали! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 164);

— Та простота і ревність, з якою ви відспівали отсю пісню, — се.. виплив теплого… гарячого чуття (Фр., III, 1950, 407);

Вже одспівали солов’ї, Вже падають каштани (Нагн., Вибр., 1957, 241).

2. тільки недок., неперех. Відповідати кому-небудь співом.

А я їй одспівую, жартуючи, бач (Сл. Гр.);

*Образно. Ти [радянський люд] заспіваєш — і світи Відспівують безкраї; Промовиш слово правди ти — Мільйон відповідає (Рильський, І, 1956, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відспівувати — відспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відспівувати — Здійснювати відспівування Словник церковно-обрядової термінології
  3. відспівувати — див. відспівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відспівувати — ВІДСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Виконувати що-небудь співом. Дитя кричало, ніби в ньому зібралися усі болі світу, а вона, крадькома ковтаючи сльози, відспівувала над ним своє весілля... Словник української мови у 20 томах
  5. відспівувати — Відспівувати, -вую, -єш сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. Левиц. І. 112. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Шевч. Словник української мови Грінченка