відстань
ВІ́ДСТАНЬ, і, ж.
1. Простір, який розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль.
Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки (В. Кучер);
Наводчикам і спостерігачам, які звикли відзначати відстань в умовах рівнини, тут ці відстані здавались меншими від справжніх (О. Гончар);
Побіля княгині, але тримаючись певної відстані, стояв разюче схожий на неї вродливий чоловік у багатому вбранні (В. Малик);
// перен. Проміжок часу.
Є такі люди, хто з дуже короткої, мізерної відстані двох років намагається подати події, що розігралися після аварії, на рівні плаката з цивільної оборони (Ю. Щербак);
Хоча тринадцять років – це уже пристойна відстань між поколіннями, але ваш медовий ранок руйнує заскорузлі стереотипи (С. Процюк).
2. перен. Різниця між ким-небудь у поглядах, у соціальному становищі і т. ін.
Чимала відстань лежить .. між селянином та правителем [Врангелем] (О. Гончар).
(1) На ві́дстані:
а) здалеку, не поруч.
Коні, на відстані почувши вовчий дух, нестримно помчали до слободи (А. Шиян);
б) уживається для позначення числового значення відстані в кілометрах, метрах і т. ін.
Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни (О. Донченко);
Заклавши волохаті, жилаві руки за спину, зігнувшись у попереку, старий Бойко ішов на відстані кроків двадцяти позаду (І. Нижник).
◇ (2) На ві́дстані гарма́тного по́стрілу – досить далеко.
Дивують оцінки деяких людей, які розповідають про те, як проходили перемовини. Ці люди були далеко, десь на відстані гарматного пострілу, десь бігали, а зараз розповідають, як ставили усіх на місце (з газ.);
На політичному олімпі є і цілком нормальні люди. Інша справа, що вони розрізнені, і їх тримають на відстані гарматного пострілу від влади (з Інтернету);
Трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) див. трима́ти.
Словник української мови (СУМ-20)