відстань —
ві́дстань іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
відстань —
ВІДДАЛЬ, дистанція, р. відлеглість; (у поглядах) відмінність, різниця.
Словник синонімів Караванського
відстань —
-і, ж. 1》 Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль. 2》 перен. Різниця між ким-небудь у поглядах, у соціальному становищі і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відстань —
ВІ́ДСТАНЬ, і, ж. 1. Простір, який розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль. Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки (В.
Словник української мови у 20 томах
відстань —
на ві́дстані гарма́тного по́стрілу. Досить далеко. Далеко з долини видно ту збройну міць обложених військ, і Вишневецький тримав свою армію на відстані гарматного пострілу (Іван Ле). трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого.
Фразеологічний словник української мови
відстань —
ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З.
Словник синонімів української мови
відстань —
Ві́дстань, -ні, -ні, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відстань —
ВІ́ДСТАНЬ, і, ж. 1. Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль. Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни (Донч.
Словник української мови в 11 томах