відстовбурчуватися

ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док.

Висуватися, випинатися наперед, убік або назад.

Попереду йшов професор Драга, з повним рюкзаком за плечима, в якому відстовбурчувалися книги (В. Кучер);

По вулицях походжали козаки, вони тримали в руках кілки, їхні киреї відстовбурчувалися з лівого боку, неважко було здогадатися, що там шаблі (Ю. Мушкетик);

Молоде гвоздичне дерево має пірамідальну форму, з віком гілки відстовбурчуються і навіть повисають вниз (з наук.-попул. літ.);

Одежина на йому пошматана, пика заросла.., вуси, наче котячі хвости, одстовбурчилися (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. відстовбурчуватися — відстовбу́рчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відстовбурчуватися — -ується, недок., відстовбурчитися, -иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстовбурчуватися — ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ рідше, ПНУ́ТИСЯ рідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм. (звич. про губи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. відстовбурчуватися — ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад. Куртки та піджаки [колгоспників] відстовбурчувались, випиналися від привезених експонатів (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах