відстругувати
ВІДСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРУГА́ТИ, ужу́, у́жеш і уга́ю, уга́єш, док., що.
Знімати верхній шар, стісувати частину деревини, пластику і т. ін. рубанком, ножем або іншим інструментом.
Відстругувати деревину зручно тільки прямою частиною леза (з навч. літ.);
Якщо поверхні країв на стику нерівні, то їх можна відстругати та відшліфувати, але з перекошеною деревиною нічого не вдієш (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)