Словник української мови у 20 томах

відстрілюваний

ВІДСТРІ́ЛЮВАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до відстрі́лювати¹.

Накопичувач розташовано у хвостовій частині фюзеляжу і поміщено в броньований корпус, відстрілюваний в аварійних випадках (з наук.-техн. літ.);

// у знач. прикм. Який може відстрілюватися.

Відстрілювана капсула не додає безпеки, але забирає багато корисної ваги (з наук.-техн. літ.);

Замовлена модифікація літака обладнана відстрілюваними дверцятами кабіни пілота (з газ.).

ВІДСТРІ́ЛЮВАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до відстрі́лювати².

Дичина – це їстівні тварини, відстрілювані під час полювання (із журн.);

Відстрілюваний боєкомплект до охолодження ствола – 90 пострілів (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відстрілюваний — відстрі́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відстрілюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відстрілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови