відстрілюваний

відстрі́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відстрілювати.

Значення в інших словниках

1. відстрілюваний — відстрі́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відстрілюваний — ВІДСТРІ́ЛЮВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до відстрі́лювати¹. Накопичувач розташовано у хвостовій частині фюзеляжу і поміщено в броньований корпус, відстрілюваний в аварійних випадках (з наук.-техн. літ.); // у знач. прикм. Який може відстрілюватися.  Словник української мови у 20 томах