відстьобати

ВІДСТЬОБА́ТИ² див. відстьо́бувати².

ВІДСТЬОБА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Те саме, що відшмага́ти.

Чи не відстьобав Флор її [Густю Святелик] кілька разів віжками, напившись у трактирі Клопотовського? (М. Малиновська);

Доволі жвавий як для його віку дідок вирішив не зраджувати давні звички і дозволив себе з нагоди знаменної дати відстьобати дубовим віником (з газ.);

* Образно. Поет, який ще недавно так віртуозно передавав найніжнішими словами дзвін лісових дзвіночків, тепер міг нещадно відстьобати противника, вільно і впевнено вживав лексико-стилістичні засоби політичного трибуна, публіциста, сатирика (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відстьобати — відстьоба́ти 1 дієслово доконаного виду відшмагати відстьоба́ти 2 дієслово доконаного виду простьобати рідко  Орфографічний словник української мови
2. відстьобати — I -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що відшмагати. II -аю, -аєш, док., перех., рідко. Прошити спеціальним швом; простьобати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстьобати — див. побити  Словник синонімів Вусика
4. відстьобати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. відстьобати — ВІДСТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що відшмага́ти. *Образно. Поет [П. Тичина], який ще недавно так віртуозно передавав найніжнішими словами дзвін лісових дзвіночків, тепер міг нещадно відстьобати противника...  Словник української мови в 11 томах