відстьобати

ВІДСТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що відшмага́ти.

*Образно. Поет [П. Тичина], який ще недавно так віртуозно передавав найніжнішими словами дзвін лісових дзвіночків, тепер міг нещадно відстьобати противника, вільно і впевнено вживав лексично-стилістичні засоби політичного трибуна, публіциста, сатирика (Поезія.., 1956, 129).

ВІДСТЬОБА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Прошити спеціальним швом; простьобати.

Значення в інших словниках

1. відстьобати — відстьоба́ти 1 дієслово доконаного виду відшмагати відстьоба́ти 2 дієслово доконаного виду простьобати рідко  Орфографічний словник української мови
2. відстьобати — I -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що відшмагати. II -аю, -аєш, док., перех., рідко. Прошити спеціальним швом; простьобати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстьобати — ВІДСТЬОБА́ТИ² див. відстьо́бувати². ВІДСТЬОБА́ТИ³, а́ю, а́єш, док., кого, що. Те саме, що відшмага́ти. Чи не відстьобав Флор її [Густю Святелик] кілька разів віжками, напившись у трактирі Клопотовського? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. відстьобати — див. побити  Словник синонімів Вусика
5. відстьобати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови