відстібатися
ВІДСТІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко ВІДСТІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСТЕБНУ́ТИСЯ, ВІДСТІБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. тільки 3 ос. Звільнятися, відділятися від застібок (про що-небудь застебнуте).
Накладна кишеня може відстібатися, рукава також (з навч. літ.);
Пасок легко відстібнувся, і Варвара накинула його на красиву, як у лебедиці, шию (В. Яворівський);
Карабіни з муфтою використовуються в місцях, де необхідна підвищена надійність через те, що мотузка може відстебнутись від карабіна (з наук.-техн. літ.).
2. Звільнятися від чогось, розстебуючи застібки.
Друзі радісно перезирнулися. Гнатенко не витримав, відстебнувся і кинувся в обійми Горовому (О. Бердник);
В разі аварії є ще декілька секунд, щоб відстебнутися і вибратися з машини (з наук.-техн. літ.).
3. тільки недок. Пас. до відстіба́ти, відсті́бувати.
В разі необхідності валіза відстібається від скутера і її можна катати, як звичайну сумку для подорожей на коліщатках (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)