відстібувати —
відсті́бувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відстібувати —
див. відстібати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відстібувати —
(-ую, -уєш) недок., кому що, крим. Віддавати комусь певну суму грошей, платити за щось Наприклад середня ціна за годину заняття в тренажерному залі — 10 гривень і "відстібувати" їх від свого сімейного бюджету багатьом видається нереальним (День, 8.09.2001). БСРЖ, 409.
Словник жарґонної лексики української мови
відстібувати —
ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В.
Словник синонімів української мови
відстібувати —
ВІДСТІ́БУВАТИ див. відстіба́ти.
Словник української мови в 11 томах