Словник української мови у 20 томах

відсувний

ВІДСУВНИ́Й, а́, е́.

Який відчиняється відсуванням (про двері, замок і т. ін.); який переміщується відсуванням.

Двері радилося уладнати так, щоб в'язень не міг зсередини порушити ані завіс, ані скобля, посередині – відсувне віконце для подання їжі й питва (Валерій Шевчук);

Відсувна перегородка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відсувний — відсувни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відсувний — -а, -е. Який відчиняється відсуванням (про двері, замок тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсувний — ВІДСУВНИ́Й, а́, е́. Який відчиняється відсуванням (про двері, замок тощо).  Словник української мови в 11 томах