відсуджений
ВІДСУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відсуди́ти 1.
Наскочили на розламані сани, на яких під снігом і шубою уже бачив потойбічні видіння їхній пан. Може, йому ввижалося святе небо, а може, й уся грішна земля, захоплена його дідами і відсуджена ним у лісовиків (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)