відсуджений

Значення в інших словниках

1. відсуджений — відсу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. відсуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсудити 1). || відсуджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсуджений — ВІДСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсуди́ти 1. Наскочили на розламані сани, на яких під снігом і шубою уже бачив потойбічні видіння їхній пан. Може, йому ввижалося святе небо, а може, й уся грішна земля, захоплена його дідами і відсуджена ним у лісовиків (Стельмах, І, 1962, 246). Словник української мови в 11 томах