1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відсуджений

відсу́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відсудити 1).

|| відсуджено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсуджений — відсу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відсуджений — ВІДСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсуди́ти 1. Наскочили на розламані сани, на яких під снігом і шубою уже бачив потойбічні видіння їхній пан. Може, йому ввижалося святе небо, а може, й уся грішна земля, захоплена його дідами і відсуджена ним у лісовиків (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. відсуджений — ВІДСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсуди́ти 1. Наскочили на розламані сани, на яких під снігом і шубою уже бачив потойбічні видіння їхній пан. Може, йому ввижалося святе небо, а може, й уся грішна земля, захоплена його дідами і відсуджена ним у лісовиків (Стельмах, І, 1962, 246). Словник української мови в 11 томах