відсудити

відсуди́ти

див. відсуджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсудити — відсуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсудити — ВІДСУДИ́ТИ див. відсу́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відсудити — ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Словник синонімів української мови
  4. відсудити — ВІДСУДИ́ТИ див. відсу́джувати. Словник української мови в 11 томах
  5. відсудити — Відсуджувати, -джую, -єш сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. Словник української мови Грінченка