відсудити
відсуди́ти
див. відсуджувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсудити — відсуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсудити — ВІДСУДИ́ТИ див. відсу́джувати. Словник української мови у 20 томах
- відсудити — ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Словник синонімів української мови
- відсудити — ВІДСУДИ́ТИ див. відсу́джувати. Словник української мови в 11 томах
- відсудити — Відсуджувати, -джую, -єш сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. Словник української мови Грінченка