відсуджуватися

ВІДСУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. ВІДСУДИ́ТИСЯ, уджу́ся, у́дишся, док.

1. тільки недок. Пас. до відсу́джувати 1.

Поточна справа може стати прецедентом, коли право власності відсуджується на основі свідчення про наявність усної угоди (з газ.).

2. розм. Домагатися відхилення позову в суді.

Адміністрація готелю наймала навіть адвокатів, аби відсуджуватися від постраждалих (з газ.);

Якщо нормативу не дотримано не з вини підприємства, то у нього є шанси відсудитися від штрафу (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсуджуватися — відсу́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсуджуватися — -ується, недок. Пас. до відсуджувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсуджуватися — ВІДСУ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до відсу́джувати 1.  Словник української мови в 11 томах