відсідати
ВІДСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док.
Пересідати від кого-, чого-небудь, міняти місце, віддаляючись від когось, чогось.
Як я колись сердився, коли вона в школі відсідала від мене за іншу парту (із журн.);
Зостались вони тепер за столом удвох – Ягнич та Чередниченко. Інна з чемності відсіла від них, примостилась із стільцем за грушею (О. Гончар);
Нас же, решту хлопців, дівчата просто-напросто бойкотували. Дійшло навіть до того, що одного дня, вмовившись, помінялись місцями: одсіли всі як одна од хлопців (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)