відсівний

ВІДСІВНИ́Й, а́, е́.

Одержаний унаслідок відсівання.

Завеликий відсівний матеріал можна повернути на повторне подрібнювання, поки не буде досягнуто бажаного розміру часток (з наук.-техн. літ.);

// Грубий, із висівками, які залишилися при відсіванні (про борошно).

Було отримано відсівне житнє борошно з виходом 85 % (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для відсівання.

Гречка надходить у зерноочисне відділення на сепаратор, який має три сита – приймальне, відсівне і підсівне (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсівний — відсівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відсівний — -а, -е. Одержаний унаслідок просіювання. || Який може просіюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсівний — ВІДСІВНИ́Й, а, е. Одержаний унаслідок просіювання; // Який може просіюватися.  Словник української мови в 11 томах