Словник української мови в 11 томах

відсівний

ВІДСІВНИ́Й, а, е. Одержаний унаслідок просіювання;

// Який може просіюватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відсівний — відсівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відсівний — -а, -е. Одержаний унаслідок просіювання. || Який може просіюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсівний — ВІДСІВНИ́Й, а́, е́. Одержаний унаслідок відсівання. Завеликий відсівний матеріал можна повернути на повторне подрібнювання, поки не буде досягнуто бажаного розміру часток (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах