відсікання
ВІДСІКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відсіка́ти.
Для зручності захоплювання рукою відсіканню піддають лише поздовжні краї заготовки (з наук. літ.);
Бічна (тилова) охорона призначена для прикриття флангу (тилу) наступаючого підрозділу від ударів противника, який залишився в опорних пунктах, та недопущення відсікання підрозділів, що мають успіх, від головних сил (з мови документів);
// мед. Хірургічне видалення кінцівки, її частини, якого-небудь органа або тканини.
Відсікання верхньої частини кореня зуба разом із кістою чи гранулемою проводиться при лікуванні важких форм періодонтиту (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Україна розвивається, образно кажучи, шляхом хірургічного відсікання зайвого, непридатного, а не як цілісний, несуперечливий соціальний організм (із журн.);
// інформ. У машинній графіці – операція, яка відкидає частину зображення, що лежить поза вікном.
Відсікання забезпечує економію часу за рахунок того, що невидимі лінії не підлягають перетворенням (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)