відсікання

ВІДСІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відсіка́ти.

Для зручності захоплювання рукою відсіканню піддають лише поздовжні краї заготовки (з наук. літ.);

Бічна (тилова) охорона призначена для прикриття флангу (тилу) наступаючого підрозділу від ударів противника, який залишився в опорних пунктах, та недопущення відсікання підрозділів, що мають успіх, від головних сил (з мови документів);

// мед. Хірургічне видалення кінцівки, її частини, якого-небудь органа або тканини.

Відсікання верхньої частини кореня зуба разом із кістою чи гранулемою проводиться при лікуванні важких форм періодонтиту (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Україна розвивається, образно кажучи, шляхом хірургічного відсікання зайвого, непридатного, а не як цілісний, несуперечливий соціальний організм (із журн.);

// інформ. У машинній графіці – операція, яка відкидає частину зображення, що лежить поза вікном.

Відсікання забезпечує економію часу за рахунок того, що невидимі лінії не підлягають перетворенням (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсікання — відсіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсікання — -я, с. 1》 Дія за знач. відсікати 1). 2》 У системах обробки інформації – виділення частини з великого обсягу заповнених даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсікання — ВІДСІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсіка́ти 1. Словник української мови в 11 томах