відсікати

ВІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док.

1. що. Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого.

Бив і бив, відсікаючи неподатливий корінь, терпляче й уперто, як і належить справжньому мисливцеві (А. Дімаров);

Скульптор відповів: “Це робиться дуже просто – я відсікаю все зайве і залишаю тільки те, що потрібно” (з наук. літ.);

– А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли! – мовив Кабан (І. Франко);

Вигуки бриніли і згасали разом з іскрами шабельних ударів .. Свириденкові відсікли вухо (З. Тулуб);

* Образно. Хотіли поганці віднять у нас хату – та ми тую жадність одсікли рукату (П. Тичина).

2. кого, що. Перегороджуючи шлях або створюючи перешкоди, позбавляти когось доступу до кого-, чого-небудь (перев. про воєнні дії).

– Свириде, відсікай відступ контрі (М. Стельмах);

Спочатку жінка тільки мовчки дивиться на мене, а далі повертає голову до свого чоловіка і, наче домовившись із ним наперед, починають обступати мене із шаленим сміхом, розчепіривши руки. Роблять це непоквапно, відсікаючи мене до дверей, наче курку збираються піймати (Ю. Винничук);

Їм [бійцям] треба буде кинутись на автоматників і відсікти їх від танків (В. Кучер);

До мосту противник людей не підпустив, одразу відсік кулеметами, освітивши ракетами весь міст як удень (О. Гончар);

* Образно. Останні годин вісім у потязі нас відсікло від “Свободи” [радіостанції] – вона перестала прийматися (Ю. Андрухович).

3. кого, що, перен. Відокремлювати когось, щось від інших.

Заборона на створення виборчих блоків відсікає від політичної боротьби досить потужні місцеві проекти (з публіц. літ.);

Вишенський дає такий соціологічний рецепт виправлення становища: ту неправедну цивілізацію, яка, на його думку, в розвитку своєму пішла манівцями, відсікти, як гнилий член тіла (Валерій Шевчук);

Для чого ми робимо економічну реформу? Зокрема, й для того, щоб відсікти спекулянтів, хабарників від людей чесних (з газ.).

4. що, перен. Рішуче або повністю відхиляти, відкидати щось.

Батько кружляв всі ці довгі роки навколо матері, .. а мати, як я вже вказував, усі спроби .. рішуче й різко відсікала (Валерій Шевчук);

Хай дасть вам Господь мій цей кинджал, щоб відсікти отруту й шкоду (Г. Сковорода);

Поширення атрибутивних сполучень викликане необхідністю уточнити поняття, відсікти ознаки, що не є суттєвими (з наук. літ.);

Півстолітнє заслання завдало величезної шкоди кримськотатарській мові. Депортація відсікла всі соціальні функції мови, крім побутової (із журн.).

5. що, мат., рідко. Те саме, що відтина́ти 3; відмежовувати.

Точка дотику відсікає від медіани її третю частину (з навч. літ.).

6. перен., тільки док. Різко і категорично відповісти.

Київська духовна консисторія 6 жовтня 1763 р. так одсікла Катерині, що вона мусила на деякий час спинити свої побажання і тільки наказала митрополитові провчити добре протестантів (І. Огієнко);

– А що мені від брехні вашої болить, ви про це подумали? – відсік хлопець і відвернувсь до вікна (О. Гончар).