1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відсікати

відсіка́ти

-аю, -аєш, недок., відсікти, -ічу, -ічеш, док., перех.

1》 Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого.

2》 Перетинати шлях, не допускаючи зв'язку між кимсь; відокремлювати когось від кого-, чого-небудь.

3》 мат., рідко. Те саме, що відтинати 3); відрізувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсікати — відсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсікати — ВІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док. 1. що. Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. Словник української мови у 20 томах
  3. відсікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  4. відсікати — ВІДРІ́ЗАТИ (позбавити зв'язку з кимсь, чимсь), ВІДГОРОДИ́ТИ, ВІДСІ́КТИ. — Недок.: відрі́зувати, відгоро́джувати, відсіка́ти. Засипав (сніг) дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світу відрізав (М. Словник синонімів української мови
  5. відсікати — ВІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. Словник української мови в 11 томах