відсікати
ВІДРІ́ЗАТИ (позбавити зв'язку з кимсь, чимсь), ВІДГОРОДИ́ТИ, ВІДСІ́КТИ. — Недок.: відрі́зувати, відгоро́джувати, відсіка́ти. Засипав (сніг) дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світу відрізав (М. Коцюбинський); Не треба думати, що Вишенський так і хотів лишити своїх земляків у темноті та відгородити від решти світу, аби тільки врятувати їх православіє (І. Франко); Їм треба буде кинутись на автоматників і відсікти їх від танків (В. Кучер).
ВІДРУБА́ТИ (відокремити ударом або кількома ударами гострого знаряддя чи холодної зброї), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, ВІДСІ́КТИ, УСІКТИ́ заст.; ОБРУБА́ТИ (одне за одним, частину за частиною). — Недок.: відру́бувати, відтина́ти, відсіка́ти, усіка́ти, сікти́, обру́бувати. Згодом ми відрубали гілку (І. Муратов); — Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає (Марко Вовчок); — А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли (І. Франко); Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе (П. Загребельний); Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- відсікати — відсіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсікати — -аю, -аєш, недок., відсікти, -ічу, -ічеш, док., перех. 1》 Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсікати — ВІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док. 1. що. Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. Словник української мови у 20 томах
- відсікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
- відсікати — ВІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. Словник української мови в 11 томах