1. Словник синонімів української мови

відсікти

ВІДРІ́ЗАТИ (позбавити зв'язку з кимсь, чимсь), ВІДГОРОДИ́ТИ, ВІДСІ́КТИ. — Недок.: відрі́зувати, відгоро́джувати, відсіка́ти. Засипав (сніг) дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світу відрізав (М. Коцюбинський); Не треба думати, що Вишенський так і хотів лишити своїх земляків у темноті та відгородити від решти світу, аби тільки врятувати їх православіє (І. Франко); Їм треба буде кинутись на автоматників і відсікти їх від танків (В. Кучер).

ВІДРУБА́ТИ (відокремити ударом або кількома ударами гострого знаряддя чи холодної зброї), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, ВІДСІ́КТИ, УСІКТИ́ заст.; ОБРУБА́ТИ (одне за одним, частину за частиною). — Недок.: відру́бувати, відтина́ти, відсіка́ти, усіка́ти, сікти́, обру́бувати. Згодом ми відрубали гілку (І. Муратов); — Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає (Марко Вовчок); — А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли (І. Франко); Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе (П. Загребельний); Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсікти — відсікти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсікти — див. відсікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсікти — ВІДСІ́КТИ див. відсіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відсікти — ВІДСІКТИ́ див. відсіка́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. відсікти — Відсікати, -каю, -єш сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. І. 35. Словник української мови Грінченка