відтам

ВІ́ДТА́М, присл., діал.

Звідти.

Далеко-далеко на сході розіллялася зеленим, пахучим озером лука, і відтам доносить вітер дренькіт кіс та декуди видно ряди немов великих білих комах, що порпаються в зелені, – то косарі (І. Франко);

Господар кімнати підійшов до одної з шаф, вийняв відтам якусь шарфу [шарф] червоної краски і заложив її сам на рам'я Настуні (О. Назарук);

Гордим переможцем уперся [Альоша] в край скелі, напружив м'язи і стрибнув на другий припічок, відтам на третій, на четвертий, легко й безстрашно, наче жива пружина, відскакував від каменю і вже був долі (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. відтам — ві́дта́м прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. відтам — Ві́дтам. Звідти. Відтам походить пророк України Михайло Петрович Драгоманов (Б., 1895, 13, 2).  Українська літературна мова на Буковині
3. відтам — присл., діал. Звідти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відтам — ві́дтам звідти (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. відтам — ЗВІ́ДТИ (ІЗВІ́ДТИ рідше) (з того місця), ЗВІДТІЛЯ́, ВІДТІЛЯ́, ЗВІДТІ́ЛЬ, ВІДТІ́ЛЬ, ВІ́ДТИ, ЗВІДТА́М діал., ВІДТА́М діал.  Словник синонімів української мови
6. відтам — Відта́м, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відтам — ВІ́ДТАМ, присл., діал. Звідти. Невеличкі жаб’ячі очі сиділи глибоко в ямках і блимали відтам якось злобно та неприязно (Фр., І, 1955, 249).  Словник української мови в 11 томах