Словник української мови у 20 томах

відтарабанений

ВІДТАРАБА́НЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відтараба́нити 1, 2.

Речі, відтарабанені на вокзал;

Відтарабанений учнем вірш.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відтарабанений — відтараба́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови