відтворювач
ВІДТВО́РЮВАЧ, а, ч.
1. Той, хто відтворює що-небудь.
Право на одержання контрольних марок мають імпортери, експортери та відтворювачі примірників аудіовізуальних творів (з мови документів);
* Образно. Відтворювачем національної ментальності є мистецька вартість, продукована в Україні (із журн.).
2. Прилад, що відтворює аудіо- або відеозаписи.
Відтворювач звуку.
Словник української мови (СУМ-20)