відтинання
ВІДТИНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відтина́ти.
Не всім заарештованим була однакова кара, декотрі були приречені на жорстоку смерть – на колесі, з попереднім відтинанням членів, .. іншим – зовсім легка, відтинанням голови на колоді (Ю. Мушкетик);
За вироком суду страта Ґонти (здирання шкіри пасами на спині, відтинання частин тіла) мала тривати 14 днів (з наук. літ.);
За допомогою методу відтинання розв'язано загальну задачу про рівновагу (з наук. літ.);
Частина словоформи, що залишається після відтинання будь-яких морфем від словоформи, називається залишком (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)