Словник української мови у 20 томах

відтихнути

ВІДТИ́ХНУТИ, ну, неш, док.

Перепочити, заспокоїтись.

Зазимую тут і залітую, В цій великій хаті не своїй. У кутку відтихну, відлютую, Намовчусь у темряві німій (М. Вінграновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відтихнути — відти́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови