відтихнути

ВІДТИ́ХНУТИ, ну, неш, док.

Перепочити, заспокоїтись.

Зазимую тут і залітую, В цій великій хаті не своїй. У кутку відтихну, відлютую, Намовчусь у темряві німій (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтихнути — відти́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови