відтихнути
ВІДТИ́ХНУТИ, ну, неш, док.
Перепочити, заспокоїтись.
Зазимую тут і залітую, В цій великій хаті не своїй. У кутку відтихну, відлютую, Намовчусь у темряві німій (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтихнути — відти́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови