відтовкти

ВІДТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., розм.

1. що. Товчінням подрібнити щось.

Треба добре фарш відтовкти;

// Товчінням звільнити зерно, крупу від луски.

Відтовкти пшоно.

2. кого, що. Ударами пошкодити частину тіла; побити, відлупцювати.

Я хоч лише кандидат у майстри, але готовий його відтовкти так, що чемпіонам-боксерам нічого не лишиться (з Інтернету);

Хулігани відтовкли хлопцеві печінку.

◇ (1) Відтовкти́ бо́ки кому – побити кого-небудь.

Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче [краще] телята (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтовкти — відтовкти́ дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відтовкти — -вчу, -вчеш, док., перех., розм. Ударами пошкодити частину тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтовкти — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. відтовкти — ВІДТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех., розм. Ударами пошкодити частину тіла. ◊ Відтовкти́ бо́ки кому — побити когось. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах