відторгнення

ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відто́ргнути.

Метою агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту (з мови документів);

Швейцарські дослідники виявили, що у жінок, яким пересадили нирку чоловіка, значно підвищена вірогідність відторгнення трансплантату (з наук.-попул. літ.);

Мабуть, цього відторгнення насправді не було, бо не міг же клен перестати існувати в моїй підсвідомості (Є. Гуцало);

Введення до тексту слів високого звучання є одним із засобів відторгнення поетичної мови від повсякденної розмовної (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відторгнення — відто́ргнення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відторгнення — -я, с. 1》 Неприйняття організмом внаслідок біологічної несумісності сторонньої тканини, органу після її (його) трансплантації. 2》 Дія та її результат за знач. відторгнути 2). 3》 фін. Закриття або продаж фірмою своїх операційних одиниць з метою раціоналізації, поліпшення діяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відторгнення — ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с., книжн., заст. Дія та її результат за знач. відто́ргнути. Туреччина воювала.. за відторгнення від Росії Криму і Кавказу (Нова іст., 1957, 142).  Словник української мови в 11 томах