відторгнення

відто́ргнення

-я, с.

1》 Неприйняття організмом внаслідок біологічної несумісності сторонньої тканини, органу після її (його) трансплантації.

2》 Дія та її результат за знач. відторгнути 2).

3》 фін. Закриття або продаж фірмою своїх операційних одиниць з метою раціоналізації, поліпшення діяльності.

Значення в інших словниках

1. відторгнення — відто́ргнення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відторгнення — ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відто́ргнути. Метою агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту (з мови документів); Швейцарські дослідники виявили, що у жінок...  Словник української мови у 20 томах
3. відторгнення — ВІДТО́РГНЕННЯ, я, с., книжн., заст. Дія та її результат за знач. відто́ргнути. Туреччина воювала.. за відторгнення від Росії Криму і Кавказу (Нова іст., 1957, 142).  Словник української мови в 11 томах