відторгнений
відто́ргнений
відторгнутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відторгнути.
|| відторгнено, відторгнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідто́ргнений
відторгнутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відторгнути.
|| відторгнено, відторгнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови