відторгнений
ВІДТО́РГНЕНИЙ, ВІДТО́РГНУТИЙ, а, е, книжн., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до відто́ргнути.
В той час, коли Радянська Україна швидко розвивалась і добивалась все нових і нових успіхів у всіх галузях соціалістичного будівництва, її західноукраїнські землі.., що були насильно відторгнуті від своєї матері Вітчизни, перебували під п’ятою іноземних загарбників (Ком. Укр., 10, 1959, 12).
Словник української мови (СУМ-11)