відторженець
ВІДТО́РЖЕНЕЦЬ, я, ч., геол.
Уламок чи невеликий масив гірської породи, відділений внаслідок тектонічної діяльності або віднесений льодовиком на певну відстань.
Відторженці нижньо-палеозойських порід на р. Ловаті перенесені з Балтійсько-Ладозької області (з наук. літ.);
Тектонічний відторженець.
Словник української мови (СУМ-20)