відторженець
ВІДТО́РЖЕНЕЦЬ, я, ч., геол.
Уламок чи невеликий масив гірської породи, відділений внаслідок тектонічної діяльності або віднесений льодовиком на певну відстань.
Відторженці нижньо-палеозойських порід на р. Ловаті перенесені з Балтійсько-Ладозької області (з наук. літ.);
Тектонічний відторженець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відторженець — відто́рженець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови