відторження

ВІДТО́РЖЕННЯ, я, с., рідко.

Те саме, що відто́ргнення.

Уповільнення відторження некротичних тканин на опікових ранах пов'язане з розвитком реакції гіперчутливості (з наук. літ.);

Як би не розгорталися події далі, скандал вже призвів до відторження влади простими людьми (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me