відторження
ВІДТО́РЖЕННЯ, я, с., рідко.
Те саме, що відто́ргнення.
Уповільнення відторження некротичних тканин на опікових ранах пов'язане з розвитком реакції гіперчутливості (з наук. літ.);
Як би не розгорталися події далі, скандал вже призвів до відторження влади простими людьми (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me