відторік
ВІДТОРІ́К, присл., розм.
З того року.
– Ти відторік став часто простуджуватися (П. Автомонов);
Звертаємо увагу мешканців області на те, що відторік в Україні значно жорсткішою стала відповідальність за порушення законодавства проти наркоманії і поширення наркотиків (з публіц. літ.);
Лікар-інфекціоніст запевнила, що в їхній поліклініці, в інфекційному кабінеті, відторік є безкоштовні протималярійні препарати (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me