відторік
ВІДТОРІ́К, присл., розм. З того року.
— Ти відторік став часто простуджуватися (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ВІДТОРІ́К, присл., розм. З того року.
— Ти відторік став часто простуджуватися (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 100).